Відповідно до  ст. 1 Закону   України «Про протидію торгівлі людьми»

Торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої  є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної,  з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища  або матеріальної чи іншої залежності  від іншої особи, що відповідно   до Кримінального кодексу України      визнаються злочином.

Міфи про торгівлю людьми

 Торгівля людьми — це проституція. 
Це лише один з видів та способів експлуатації людей. Сучасне рабство може використовувати людину для роботи на будівництві, на шкідливому виробництві, навіть як донорів органів.

Торгують лише молодими жінками.
Проблема торгівлі людьми стосується не лише молодих жінок. Дорослих чоловіків і хлопчиків-підлітків використовують на примусових роботах, а літніх та молодих жінок примушують виконувати господарську роботу. Є випадки, коли жебрацтвом змушували займатися навіть трьохлітніх дітей.

Мої друзі не можуть мене продати.

Вербувальники найчастіше знайомі вам люди. Ті, яким ви довіряєте. 

Людьми торгують лише за кордоном, але не в моїй країні.
Випадки торгівлі людьми трапляються не лише за кордоном, а й в Україні. Людей обманом намовляють погодитися піти на нову роботу, а все закінчується рабством. 

Поїздка за кордон цілком безпечна.
Виїжджаючи за кордон для роботи, навчання або як турист, ви наражаєте себе на небезпеку, якщо не володієте повною і точною інформацією. Перед від’їздом дізнайтеся більше про правила та закони країни призначення, де можна отримати інформацію і допомогу, з ким у місці вашого перебування можна зв’язатися в разі необхідності. Зробіть копії документів.

Зі мною такого ніколи не трапиться.
Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто. Торгівці винаходять все хитріші й хитріші способи обману, на які піддаються навіть розумні й освічені люди. Ніхто не застрахований від цієї загрози. ЇЇ можна уникнути тільки знаючи про цей ризик і знаючи, як себе захистити.

Жертвам торгівлі людьми ніхто не допомагає.
Жертви торгівлі людьми можуть розраховувати на допомогу в психологічній реабілітації та початку нового життя вдома. МОМ, державні органи та партнерські громадські організації надають безкоштовну та анонімну медичну, психологічну та юридичну допомогу, проводять професійне навчання, допомагають сім’ям постраждалих тощо.

Той, кого продали в рабство, завжди може повернутися.
Жертви торгівлі людьми позбавлені фізичної свободи, в них віднімають особисті документи, їхнім сім’ям погрожують. Жінок і дівчат, яких змушують займатися проституцією, шантажують погрозами розповісти про це близьким або друзям. Діти, продані в рабство, знаходяться в повній залежності від тих, хто їх експлуатує. Торгівці також користуються тим, що їхні жертви бояться кримінального переслідування і депортації в разі спроби звернутися по допомогу. Вирватися з цих тенет та повернутися додому вдається не кожному.

Торгівля людьми – це вербування, перевезення, передача, приховування або прийом осіб шляхом погрози застосування сили чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливого становища або шляхом виплати чи одержання грошей або іншого тиску, щоб отримати згоду особи, яка має контроль над іншою особою з метою експлуатації.

• Хто відноситься до групи ризику?
• Дівчатка 5-11 років
• Хлопчики від 11 років
• Студенти
• Безробітні
• Люди з низьким рівнем життя
• Родичі людей з проблемами здоров’я

- Які засоби:

-  ПОГРОЗИ,ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ, НАСИЛЬНИЦЬКЕ ВИКРАДЕННЯ,ОБМАН, ШАХРАЙСТВО, ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ

Торгівлю людьми, залежновід мети, можна поділити на:

1. торгівлю жінками і дітьми з метою використання їх в сексуальних цілях (для виробництва порнографічних матеріалів чи зайняття проституцією);
2. торгівля людьми з метою експлуатації їх праці;
3. торгівля людьми з метою залучення в боргову кабалу;
4. торгівля людьми з метою використання у збройних конфліктах;
5. торгівля з метою втягнення у злочинну діяльність;
6. торгівлядітьми з метою усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Якщо Ви або Ваші знайомі вирішили поїхати за кордон, пам'ятайте наступні  рекомендації:

1. Ніколи нікому у жодному разі не віддавайте свої ідентифікаційні документи крім офіційних службовців! Завжди отримуйте та сплачуйте за свій закордонний паспорт, візи та проїзні документи самі. Це врятує Вас від боргової кабали та стане на перешкоді торгівцям людьми використати Ваші документи для вчинення інших злочинів. 

2. Обов'язково візьміть із собою копію внутрішнього та закордонного паспортів. В разі необхідності ці копії можуть спростити процедуру отримання документів на повернення в Україну.

3. Ви можете отримати  додаткову інформацію, зателефонувавши до громадських організацій, що протидіють торгівлі людьми в Україні.

4. Переговори про працевлаштування за кордоном, навчання, туристичні подорожі чи шлюб не ведіть наодинці з агентом. Запросіть взяти участь у переговорах свою довірену особу, члена сім'ї чи близьку людину. Перевірте, чи має агент або фірма ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном. Таку інформацію можна перевірити в Державному центрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України за телефоном 8-044-289-50-97 щоденно після 17:00.

5. З метою працевлаштування за кордоном необхідно укласти трудовий договір зрозумілою для вас мовою. Такий договір оформляють у двох  примірниках, один з яких залишається у Вас.

6. Якщо Ви їдете за кордон законно працювати, необхідно отримати робочу візу. Туристична або гостьова  віза не дає права на роботу. Ви можете стикнутися з нелегальним становищем, експлуатацією та принизливою депортацією із країни. 

7. Термін законного перебування на територіїі іноземної держави вказаний у візі. Не користуйтесь послугами незнайомців, які пропонують послуги щодо подовження цьоготерміну.

8. Залиште своїм родичам та друзям декілька копій наступних документів: внутрішнього паспорту України, закордонного паспорту, візи, контракту, свідоцтва про народження, проїзних документів та фотографії. До того ж, повідомте їм телефонні номери свого роботодавця, своїх друзів за кордоном, консульства (посольства) України та місця потенційного проживання.

9. Якщо за кордоном Ви потрапили у важку ситуацію, зверніться по допомогу до посольства або консульства України в країні перебування або зателефонуйте до Міністерства закордонних справ України.