Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 122 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Протидія булінгу та насильству

ПАМ’ЯТКА
Якщо вас цькують однолітки, принижують вашу гідність, доцільно звернутися на національну дитячу «гарячу» лінію 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних) або 116-111 (безкоштовно з мобільних).
Лінія працює в будні з 12.00 до 20.00, в суботу з 12.00 до 16.00. 
Спеціально підготовлені консультанти навчать як поводити себе в подібних ситуаціях. На дитячу «гарячу» лінію можуть телефонувати і батьки з будь-яких питань, пов’язаних із дітьми. Поради дають не лише «дитячі консультанти», а й юристи, психологи та інші фахівці.
Національна дитяча «гаряча» лінія є наставником і порадником для тих дітей, які на неї звертаються. Консультанти завжди підтримають дитину, розділять її смуток і радість.
Криворізькі телефони:
098-545-44-88 Ордіна Дар’я Геннадіївна – сектор ювенальної превенції
067-954-20-72 Горкун Юлія Євгеніївна – центр соціальних служб сім’ї, дітей та молоді

mon.gov.ua

2021-2022 н.р.

 


 

 

 

 

 

2020-2021 н.р.

Наказ КЗШ № 122 від 17.02.2020 № 13 "Про діяльність  педагогічного колективу КЗШ № 122 щодо запобігання та протидії  булінгу (цькуванню)"

Наказ Департаменту освіти і науки виконкому Криворізької міської ради №232 від 14.08.2019 «Про організацію роботи з превентивного виховання в закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році»

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу в закладі освіти

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"

Міносвіти затвердило порядок реагування на булінг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Одна з актуальних проблем, яка стала актуальною — поширене цькування (булінг) серед дітей, ситуації, коли одна дитина чи група дітей ображають, цькують, б'ють іншу дитину. Прийняття 18 грудня 2018 року Верховною Радою України Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу тягне за собою ряд змін у вирішенні зазначеної проблеми. Так, визначено законодавчо поняття булінг, внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України та Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, «Про вищу освіту».

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг", пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім'ї, молоді та дітей,  – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

ВИДИ БУЛІНГУ:
- фізичний;
-психологічний;
- економічний;
- сексуальний,
- із застосуванням засобів електронних комунікацій (кібербулінг).


ОЗНАКИ БУЛІНГУ:
- систематичність (повторюваність);
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
- наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

 

Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*.

ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

*цілодобово та безкоштовно в межах України

 

 

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

  • Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
  • Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
  • Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
  • Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
  • Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
  • Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
  • Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
  • Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
  • Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Скільки дітей страждають від булінгу

  • За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».
  • У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.
  • Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

 

Чому діти стають жертвами булінгу

Психологи визначають декілька основних причин:

  • Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
  • Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
  • Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

 

Що робити батькам

  • У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
  • Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
  • Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
  • Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
  • Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
  • Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
  • Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
  • Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
  • Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
  • Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
  • Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
  • Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
  • Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
  • Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

 

Що робити вчителям
 

  • Завдання вчителів - відслідковувати ситуацію в класі. Спеціалісти-конфліктологи пропонують дуже корисне завдання, яке допомагає визначити, чи є в колективі діти, які перебувають в ситуації жертви.
  • Перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім.
  • Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.

Як допомогти дитині-агресору
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина - агресор, радимо:

  • Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".
  • Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
  • Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".
  • Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
  • Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
  • Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
  • Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
  • Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
  • Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
  • Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Чому важливо вчасно відреагувати
Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

 

Ті, хто піддаються булінгу:

  • втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
  • відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
  • втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
  • втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
  • Ті, хто булять:
  • частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
  • частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
  • Ті, хто вимушені спостерігати:
  • часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
  • потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
  • Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО - ЦЕ
- фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті);
- сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи);
- психологічне (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю);
- економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися).


ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО?
Кривдник з числа таких осіб:
- подружжя;
- особи, які проживають (проживали) спільно однією сім’єю;
- їх родичі;
- опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі;
- колишнє подружжя;
- наречені;
- особи, які мають спільних дітей.

 

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА?
Одразу викликати поліцію – 102!
Звернутися на «гарячу лінію» - 116-123 (цілодобово та безкоштовно в межах України)
Якщо Ви стали свідком насильства стосовно дитини – негайно повідомте про це службу у справах дітей! Захистіть дитину від домашнього насильства!
Найнебезпечніший співучасник домашнього насильства – мовчання!
#CтопНасильство Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено нові механізми захисту від домашнього насильства:
Терміновий заборонний припис
Підстава: ініціатива поліції або заява постражалої особи
Передбачає для кривдника: - зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборону на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою.
За невиконання припису - штраф, громадські роботи або адміністративний арешт.
Термін дії припису - до 10 діб.
Обмежувальний припис
Підстава:заява потерпілої особи або її представника, батьків, родичів, органу опіки та піклування.
Рішення про застосування обмежувального припису приймає суд не пізніше 72 годин.
Передбачає для кривдника:
- заборону перебувати у в місці спільного проживання (перебування);
- усунення перешкод у користування майном потерпілою особою;
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
- заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання
(перебування), навчання, роботи, інших місця відвідування пострждалої особи;
- заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею;
- заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою.
Термін застосування - до 6 місяців.


ДЕ І ЯК ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?
- безоплатна юридична допомога (захист, представництво у суді, складання документів)
Постраждалим від домашнього насильства гарантується правовий захист, правові послуги призначеного адвоката (юриста) оплачує держава.
Контакти центрів:www.legalaid.gov.ua/ua/local-centres
- психологічна підтримка та соціальні послуги (консультування, кризове та екстрене втручання, соціальний супровід, посередництво тощо) у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, мобільних бригадах соціально-психологічної допомоги
Контакти центрів:http://www.msp.gov.ua/news/14911.html
Контакти мобільних бригад:http://www.msp.gov.ua/news/14910.html
- тимчасовий притулок у центрі соціально-психологічної допомоги, кризовому центрі або притулку для жертв домашнього насильства.
Контакти центрів:http://www.msp.gov.ua/news/14909.html
Потрапити до такого закладу можна, звернувшись до місцевої державної адміністрації або міської ради.
Якщо Ви стали свідком домашнього насильства щодо своїх близьких, рідних, знайомих, звертайтеся до поліції! Ваша небайдужість може врятувати чиєсь життя*
*За статистикою, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть в результаті домашнього насильства.
Згідно з дослідженнями за оцінками експертів менше 23% постраждалих звертаються за допомогою.
Разом зробимо Україну вільною від насильства!